–ефераты, сочинени€, ¬”«ы, литература
  • главна€
  • о проекте
  • добавить работу
  • контакты
  • ” ¬ас в блокноте:
    0 заметок
     
     
     
     
     
    –еферат ќснови картограф≥њ ірунтових ресурс≥в, картограф≥чн≥ основи дл€ картуванн€ грунт≥в

    ќснови картограф≥њ ірунтових ресурс≥в, картограф≥чн≥ основи дл€ картуванн€ грунт≥в

    «емл€ Ц це багатство сусп≥льства. ¬ажко переоц≥нити њњ роль у вир≥шенн≥ продовольчоњ проблеми. ¬≥домо, що потреба населенн€ в основних продуктах харчуванн€ в середньому подвоюЇтьс€ кожн≥ тридц€ть рок≥в. ќтже, щоб задовольнити продуктами вс≥х людей, €к≥ житимуть у 2010-2020 рр., потр≥бно вдвоЇ зб≥льшити продуктивн≥сть с≥льськогосподарського виробництва. ¬ир≥шенн€ цього надзвичайно складного завданн€ насамперед залежить в≥д ефективност≥ використанн€ земл≥.

    ” в≥к науково-техн≥чного прогресу земл€, €к ≥ б≥осфера в ц≥лому, перетворилас€ з системи, що контролюЇтьс€ природними факторами, в систему, €ка працюЇ п≥д сильним впливом антропогенних фактор≥в. ” зв(€зку з цим площа с≥льськогосподарського призначенн€ на ”крањн≥ пост≥йно зменшуЇтьс€. —отн≥ тис€ч гектар≥в поглинаютьс€ €рами, багато земель в≥дводитьс€ п≥д буд≥вництво, страждаЇ в≥д техногенного забрудненн€ та ≥нших шк≥дливих процес≥в. “ак, за останн≥ 10-12 рок≥в на ”крањн≥ площа с≥льськогосподарських уг≥дь зменшилас€ на 480 тис€ч гектар. ” районах ≥нтенсивного землеробства ≥ високоњ концентрац≥њ промислового виробництва техногенна трансформац≥€ грунт≥в стала на т≥льки в≥дпов≥дати ≥нтенсивност≥ природного грунтоутворювального процесу, а й набагато його перевищувати.

    ƒл€ точноњ оц≥нки под≥бних перетворень ≥ зд≥йсненн€ спр€мованого регулюванн€ грунтових процес≥в виникаЇ потреба в орган≥зац≥њ систематичних спостережень за ними, тобто в орган≥зац≥њ служби мон≥торингу. ¬≥дсутн≥сть такоњ може призвести до необоротних процес≥в руйнуванн€ грунтового покриву, що пот≥м потребуватиме величезних кошт≥в ≥ часу на його в≥дновленн€. «розум≥ло, що €к з економ≥чних, так ≥ з господарсько -еколог≥чних м≥ркувань доц≥льн≥ше й виг≥дн≥ше запоб≥гати неспри€тливим зм≥нам, н≥ж згодом њх усувати.

    «а допомогою такоњ ≥нформац≥њ можна визначити оптимальн≥ природн≥ умови дл€ р≥зного роду заход≥в, передбачати €к позитивн≥, так ≥ негативн≥ фактори дл€ веденн€ господарства, вживати заход≥в дл€ зменшенн€ впливу негативних фактор≥в на житт€ ≥ д≥€льн≥сть людей.

    ¬≥домо, що довгий час спостереженн€ проводилис€ т≥льки за зм≥нами стану природного середовища, зумовлених природними причинами.

    «розум≥ло, що стан б≥осфери зм≥нюЇтьс€ п≥д впливом природних та антропогенних фактор≥в. ѕроте Ї суттЇва р≥зниц€ в результатах таких вплив≥в: стан б≥осфери, €кий пост≥йно зм≥нюЇтьс€ п≥д впливом природних причин, €к правило повертаЇтьс€ у попередн≥й стан. «м≥на температури та тиску, вологост≥ пов≥тр€ та грунту, коливанн€ €ких в основному проходить в межах пост≥йних середн≥х значень, сезонн≥ зм≥ни б≥омаси рослинност≥ та тварин все це приклади таких природних зм≥н. —ередн≥ величини, що характеризують стан б≥осфери (њњ кл≥матичн≥ характеристики в дов≥льному район≥ земноњ кул≥, природний склад р≥зних середовищ, кругооб≥г води, вуглецю та ≥нших речовин, глобальна б≥олог≥чна продуктивн≥сть) суттЇво зм≥нюютьс€ лише прот€гом дуже довгих пер≥од≥в часу (тис€ч, ≥нколи нав≥ть сотень та м≥льйон≥в рок≥в). ¬елик≥ зр≥вновноважен≥ еколог≥чн≥ системи, геосистеми, п≥д впливом природних процес≥в зм≥нюютьс€ надзвичайно довго. ÷≥ поступов≥ еволюц≥йн≥ зм≥ни проход€ть т≥льки прот€гом часу, що вим≥рюЇтьс€ ≥сторичними епохами.

    ѕриродн≥ зм≥ни стану довк≥лл€, €к коротко часов≥, так ≥ довш≥, значною м≥рою спостер≥гаютьс€ та вивчаютьс€ ≥снуючими в багатьох крањнах геоф≥зичними службами (г≥дрометеролог≥чними, сейсм≥чними, ≥оносферною, грав≥метричною, магн≥тометричними та р€дом ≥нших).

    ƒл€ того щоб пом≥тити антропогенн≥ зм≥ни на фон≥ ≥нших (природних), виникла потреба в орган≥зац≥њ спец≥альних досл≥джень зм≥н стану б≥осфери п≥д впливом людськоњ д≥€льност≥.

    —истему повторних досл≥джень одного та б≥льшоњ к≥лькост≥ елемент≥в довк≥лл€ в простор≥ та час≥ з визначеною метою ≥ в≥дпов≥дно до п≥дготованоњ програми було запропоновано назвати Ц мон≥торингом. по довк≥ллю(—токгольм, 5-16 червн€ 1972р.). ѕерш≥ пропозиц≥њ з приводу такоњ

    “аким чином, терм≥н Умон≥торингФ не Ї лише новим означенн€м вже давно ≥снуючих геоф≥зичних служб, а буде в≥дноситис€ до системи, що синтезуЇтьс€ дл€ ви€вленн€ антропогенних ефект≥в в довк≥лл≥ з використанн€м ≥нформац≥њ та де€ких елемент≥в вже ≥снуючих геоф≥зичних служб.

    ѕри розгл€данн≥ основних завдань, сформульованих дл€ √лобальноњ системи мон≥торингу довк≥лл€(√—ћƒ) саме в аспект≥ ви€вленн€ зм≥н стану довк≥лл€ за рахунок антропогенного впливу, не можна пом≥тити €ких-небудь суперечок в мет≥ мон≥торингу в наведеному визначенн≥. ѕроте роботи по ви€вленню та попередженню стих≥йних лих метеоролог≥чного чи г≥дролог≥чного характеру провод€тьс€ ≥снуючими службами, а а роботи по попередженню хвороб Ц в≥дпов≥дними службами охорони здоровТ€ та т. ≥. «вичайно ц≥ служби повинн≥ розвиватись, але навр€д чи доц≥льно обТЇднувати њх до Їдиноњ системи мон≥торингу.

    ¬арто в≥дм≥тити, що система мон≥торингу антропогенних зм≥н природного середовища не Ї €коюсь принципово новою системою, що потребуЇ орган≥зац≥њ мереж≥ нових станц≥й спостереженн€, л≥н≥й та телекомун≥кац≥й, центр≥в обробки даних та т. ≥. ¬они входить складовою частиною в ун≥версальну систему спостереженн€ та контролю стану довк≥лл€, систему, що давно вже розвиваЇтьс€ в р€д≥ держав.

    “аким чином, система мон≥торингу забруднень може та й повинна бути частиною вже ≥снуючоњ служби спостереженн€ та контролю стану довк≥лл€, використовувати њњ досв≥д, систему станц≥й спостережень(в≥дпов≥дно з додаванн€м необх≥дних нових елемент≥в), л≥н≥й телекомун≥кац≥й ≥ центр≥в обробки даних з розвитком де€ких елемент≥в.

    як вже було в≥дм≥чено, дл€ забезпеченн€ функц≥онуванн€ системи спостережень та контролю навколишнього середовища, що може вид≥лити зм≥ни, спричинен≥ антропогенною д≥€льн≥стю, потр≥бна детальна ≥нформац≥€ про природн≥ коливанн€ ≥ зм≥ни в довк≥лл≥. ѕроведенн€ мон≥торингу передбачаЇ отриманн€ (або на€вн≥сть) такоњ ≥нформац≥њ.

    ћон≥торинг включаЇ в себе так≥ основн≥ напр€мки д≥€льност≥:

    —постереженн€ за факторами, €к≥ впливають на довк≥лл€, та його стан.

    ќц≥нку фактичного сану природного середовища.

    ѕрогноз стану навколишнього природного середовища та оц≥нка цього стану;

    “аким чином, мон≥торинг - це система спостережень, оц≥нки та прогнозу стану довк≥лл€, що не передбачаЇ управл≥нн€ €к≥стю навколишнього середовища, прогнозом його стану з метою попередженн€ його пог≥ршенн€. ќчевидно, що дл€ правильноњ орган≥зац≥њ управл≥нн€ €к≥стю навколишнього середовища необх≥дною умовою Ї орган≥зац≥€ системи мон≥торингу.

    —истема мон≥торингу може об≥ймати €к локальн≥ райони, так ≥ земну кулю в ц≥лому(глобальний мон≥торинг). ќсновною особлив≥стю системи глобального мон≥торингу Ї можлив≥сть на основ≥ даних ц≥Їњ системи оц≥нити стан б≥осфери в глобальному масштаб≥.

    Ќац≥ональним мон≥торингом називають систему мон≥торингу в межах одн≥Їњ держави; така система в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д глобального мон≥торингу не т≥льки масштабами, але й тим, що основною задачею нац≥онального мон≥торингу Ї отриманн€ ≥нформац≥њ ≥ оц≥нка стану довк≥лл€ в нац≥ональних ≥нтересах. “ак, п≥двищенн€ р≥вн€ забрудненн€ атмосфери в окремих м≥стах чи промислових районах може й не мати суттЇвого значенн€ дл€ оц≥нки стану б≥осфери в глобальному масштаб≥, але Ї важливим питанн€м дл€ вживанн€ заход≥в в даному район≥, заход≥в на нац≥ональному р≥вн≥.

    «вичайно, що глобальна система мон≥торингу повинна базуватись на п≥дсистемах нац≥онального мон≥торингу, включати елементи цих п≥дсистем (немаЇ необх≥дност≥ включати в глобальну систему повн≥стю ц≥ п≥дсистеми, так €к в њх компетенц≥ю вход€ть ≥ нац≥ональн≥ питанн€).

    ≤нколи вживають терм≥н УтрансграничнийФ, або Ум≥жнароднийФ, мон≥торинг. ѕевно доц≥льн≥ше всього вживати цей терм≥н дл€ системи мон≥торингу, що використовуЇтьс€ в ≥нтересах дек≥лькох держав(дл€ розгл€ду питань трансграничного переносу забруднень м≥ж державами ≥ т. д.)

    ќтже, мон≥торинг Ї багатоц≥льовою ≥нформац≥йною системою. …ого основн≥ задач≥: спостереженн€ за станом б≥осфери, оц≥нка та прогноз њњ стану; визначенн€ ≥нтенсивност≥ антропогенного впливу на довк≥лл€, ви€вленн€ фактор≥в та джерел такого впливу, а також ≥нтенсивност≥ њх впливу.

    –озгл€немо ун≥версальну схему ≥нформац≥йноњ системи контролю стану довк≥лл€, придатну €к дл€ системи в ц≥лому, так ≥ дл€ дов≥льноњ геоф≥зичноњ служби, що входить в систему (г≥дрометеролог≥чноњ служби чи системи по нагл€ду за забрудненн€ми - мон≥торингу забруднень або мон≥торингу антропогенних зм≥н в б≥осфер≥). “ак €к в систем≥ контролю стану довк≥лл€ мон≥торинг забруднень Ї в≥дносно новим елементом, саме на ньому ≥ зупинюсь докладн≥ше;

    Ќайб≥льш ун≥версальним п≥дходом до визначенн€ структури системи мон≥торингу антропогенних зм≥н природного середовища Ї розд≥л його на блоки:

    Ѕлоки Успостереженн€Ф ≥ Упрогноз стануФ т≥сно повТ€зан≥ м≥ж собою, так €к прогноз стану довк≥лл€ можливий лише при на€вност≥ репрезентативноњ ≥нформац≥њ про фактичний стан (пр€мий звТ€зок). ѕобудова прогнозу, з одного боку, маЇ на уваз≥ знанн€ законом≥рностей зм≥ни стану природного середовища, на€вн≥сть схеми ≥ можливостей чисельного розрахунку, з другоњ Ц направлен≥сть прогнозу значною м≥рою повинна визначати структуру ≥ склад системи, що спостер≥гаЇтьс€ (зворотн≥й звТ€зок).

    ƒанн≥, що характеризують стан природного середовища, отриман≥ в результат≥ спостережень або прогнозу, повинн≥ оц≥нюватис€ в залежност≥ в≥д того, в €к≥й галуз≥ людськоњ д≥€льност≥ вони застосовуютьс€ (за допомогою спец≥ально обраних критер≥њв). ќц≥нка маЇ на мет≥ з одного боку Ц визначенн€ збитк≥в в≥д впливу, з ≥ншого Ц виб≥р оптимальних умов дл€ людськоњ д≥€льност≥ та уточненн€ ≥снуючих еколог≥чних резерв≥в. ћетою таких оц≥нок Ї визначенн€ допустимих антропогенних навантажень на довк≥лл€.

    ≤нформац≥йно-геоф≥зичн≥ системи, €к ≥ ≥нформац≥йна система мон≥торингу антропогенних зм≥н, Ї складовою системи керуванн€, взаЇмод≥њ людини з навколишн≥м середовищем (система керуванн€ станом довк≥лл€), тому що ≥нформац≥€ про ≥снуючий стан довк≥лл€ та тенденц≥њ його зм≥ни повинн≥ бути покладен≥ в основу розробки заход≥в по охорон≥ природи та враховуватись при плануванн≥ розвитку економ≥ки. –езультати оц≥нки ≥снуючого та прогнозованого стан≥в б≥осфери в свою чергу дають можлив≥сть визначити вимоги до п≥дсистеми спостережень (саме це й складаЇ наукове обгрунтуванн€ мон≥торингу, обгрунтуванн€ складу ≥ структури мереж≥ та метод≥в спостережень). Ќа малюнку нижче показано м≥сце мон≥торингу в систем≥ керуванн€ (регулюванн€) стану довк≥лл€. Ќа схем≥ умовно поЇднано енергетичн≥ та ≥нформац≥йн≥ потоки.

    ≈лемент б≥осфери з р≥внем стану, п≥ддаЇтьс€ антропогенному впливу зм≥нюЇ св≥й стан.

    «а допомогою системи мон≥торингу маЇмо Уфотограф≥юФ цього зм≥неного (а по можливост≥ ≥ перв≥сного ) стану, проводитьс€ узагальненн€ даних, анал≥з та оц≥нка фактичного та прогнозованого стану. ћ≥сце мон≥торингу в систем≥ керуванн€ станом довк≥лл€.

    ÷€ ≥нформац≥€ передаЇтьс€ в блок керуванн€ ( ) (прийн€тт€ р≥шень), див також мал 1. Ќа основ≥ ц≥Їњ ≥нформац≥њ в залежност≥ в≥д р≥вн€ науково-техн≥чних розробок (Ќ) та економ≥чних можливостей (з врахуванн€м еколого -економ≥чних оц≥нок) (≈) вживаютьс€ заходи по припиненню або обмеженню антропогенного впливу, проф≥лактичному Узм≥цненнюФ та подальшому л≥куванню елемента б≥осфери. Ѕезумовно, можлива комб≥нац≥€ згаданих вище п≥дход≥в. ”досконалюЇтьс€ в≥дпов≥дно й система мон≥торингу (вказан≥ д≥њ показан≥ на схем≥ штриховими л≥н≥€ми).

    ¬арто зазначити, що так €к оц≥нка фактичного та прогнозованого спну природного середовища Ї складовою частиною мон≥торингу, де€к≥ автори ≥дентиф≥кують цю частину мон≥торингу з елементом управл≥нн€ станом природного середовища.

    —постереженн€ за станом довк≥лл€ повинн≥ включати в себе спостереженн€ за джерелами та факторами антропогенного впливу (також за джерелами забруднень, шк≥дливих випром≥нювань ≥ т. п.), за станом елемент≥в б≥осфери (також за в≥дпов≥ддю (реакц≥Їю) живих орган≥зм≥в на вплив, за зм≥ною њх структурних ≥ функц≥ональних показник≥в). ѕри цьому маЇтьс€ на уваз≥ отриманн€ даних про перв≥сний (або фоновий) стан елемент≥в б≥осфери.

    ¬казаний п≥дх≥д об≥ймаЇ спостереженн€ за вс≥м циклом антропогенних вплив≥в, в≥д джерел впливу до впливу ≥ реакц≥њ окремих природних середовищ та складних еколог≥чних систем.

    ‘актори впливу ’≥м≥чн≥ ‘≥зичн≥ б≥олог≥чн≥ ѕриродн≥ середовища јтмосфера ќкеан ѕоверхн€ суш≥ (з р≥чками та озерами)  р≥осфера Ѕ≥ота

    Ќа малюнку також показано класиф≥кац≥€ посл≥довних УсходинокФ мон≥торингу.  ласиф≥кац≥€ мон≥торингу ≥ вс≥х можливих напр€мк≥в €вл€Ї собою складну ≥ гром≥здку задачу.

    Ќаукова та орган≥зац≥йн≥ засади створенн€ грунтового мон≥торингу на ”крањн≥

    √рунтовий мон≥торинг

    √рунтовий мон≥торинг - це система спостережень, к≥льк≥сноњ оц≥нки та контролю за використанн€м грунт≥в ≥ земель з метою орган≥зац≥њ управл≥нн€ њх продуктивн≥стю. ¬≥н Ї, €к уже в≥дм≥чалось, складовою частиною еколог≥чного мон≥торингу ≥ входить до системи мон≥торингу сум≥жних середовищ ≥ б≥осфери в ц≥лому.Ќеобх≥дно в≥дм≥тити, що забрудненн€ грунт≥в, €к об'Їкт спостережень, маЇ ц≥лий р€д важливих специф≥чних особливостей. ѕо-перше, грунт - це найб≥льш малорухоме природне середовище пор≥вн€но, наприклад, з атмосферою або поверхневими водами. ћ≥грац≥€ забруднюючих речовин в грунт≥ прот≥каЇ в≥дносно пов≥льно. як насл≥док цього, висок≥ р≥вн≥ забрудненн€ грунт≥в де€кими речовинами локал≥зуютьс€ в м≥сц€х њх викиду в зовн≥шнЇ середовище. ќкр≥м того, можлива поступова зм≥на х≥м≥чного складу грунт≥в, порушенн€ Їдност≥ геох≥м≥чного середовища та живих орган≥зм≥в. Ќайб≥льш ≥нтенсивним шл€хом переносу забруднень, €к≥ попадають на грунт, може бути перенос з атмосферним пов≥тр€м у випадку попаданн€ забруднень з грунту в атмосферу через випарюванн€ або разом з пилом. ≤ншим в≥дносно швидким шл€хом розповсюдженн€ забруднювач≥в Ї змив њх уточними водами. јле далеко не вс≥ ц≥ механ≥зми переносу грають суттЇву роль у забрудненн≥ грунт≥в. ѕ≥д впливом ф≥зико-х≥м≥чних фактор≥в ≥, головним чином, в результат≥ д≥€льност≥ м≥кроорган≥зм≥в, зд≥йснюЇтьс€ розпад забруднюючих речовин орган≥чного складу. ” р€д≥ випадк≥в, (забрудненн€ грунт≥в бенз(а)пиреном, пестицидами та ≥ншими речовинами) можливе нав≥ть встановленн€ р≥вноваги м≥ж попаданн€м на грунт та њх розпадом у грунт≥.

    ¬ ’арк≥вському ≥нститут≥ грунтознавства та агрох≥м≥њ ≥м. ќ.Ќ.—околовського (”Ќƒ≤√ј) п≥д кер≥вництвом академ≥ка ”јјЌ ¬.¬.ћедведЇва розроблена концепц≥€ та техн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн€ грунтового мон≥торингу в ”крањн≥ [32]. …ого необх≥дн≥сть визначаЇтьс€ чотирма основними факторами:

    ¬иключною важлив≥стю п≥дтриманн€ грунт≥в у стан≥, за €ким вони збер≥гають здатн≥сть до регул€ц≥њ цикл≥в б≥оф≥льних елемент≥в €к основи життЇд≥€льност≥ людини ≥ б≥осфери.

    ¬ажлив≥стю контролю ≥ запоб≥ганн€ негативного розвитку процес≥в грунтоутворенн€, €к≥ мають м≥сце практично на вс≥й с≥льськогосподарськ≥й територ≥њ внасл≥док безгосподарськоњ д≥€льност≥ людини ≥ про€вл€Їтьс€ в дегум≥ф≥кац≥њ, ероз≥њ, переущ≥льненн≥, забрудненн≥, п≥дкисленн≥, п≥дтопленн≥, засоленн≥, надм≥рному спрацюванн≥ торфу тощо.

    Ќеобх≥дн≥стю ≥стотного п≥двищенн€ родючост≥ грунт≥в, в≥ддач≥ в≥д мел≥орац≥њ ≥ х≥м≥зац≥њ, подоланн€ заст≥йних €вищ в урожайност≥ та пол≥пшенн€ €кост≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.

    Ќеможлив≥стю виробленн€ адекватноњ оц≥нки сучасного стану грунтового покриву на основ≥ на€вноњ ≥нформац≥њ (через застар≥л≥ данн≥ грунтового обстеженн€, Уус≥чен≥стьФ, ор≥Їнтован≥сть лише на вузького споживача, неузгоджен≥сть матер≥ал≥в ≥ р≥зноман≥тн≥сть методик у робот≥ г≥дрогеологомел≥оративних експедиц≥й, г≥дромел≥оративноњ, сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби та ≥н. ) ≥ рац≥онального використанн€ з ц≥Їњ причини ≥нвестиц≥њ дл€ усуванн€ деформац≥йних €вищ.

    Ќауков≥ основи, ц≥л≥, обТЇкти ≥ методи мон≥торингу грунт≥в.

    ћон≥торинг Ц це д≥агностика, прогноз ≥ управл≥нн€ станом грунт≥в або контроль заради управл≥нн€ розширеним в≥дтворенн€м њх родючост≥. «авданн€ мон≥торингу Ї пер≥одичний контроль динам≥ки основних грунтотворних процес≥в Ц ф≥зичних, х≥м≥чних, б≥олог≥чних, та ≥нших Ц у природних умовах ≥ при антропогенних навантаженн€х. ќбТЇктами мон≥торингу виступають основн≥ типи, п≥дтипи, роди, види ≥ р≥зновиди грунт≥в, €к≥ обираютьс€ в межах грунтовоњ пров≥нц≥њ ≥ максимальною м≥рою в≥дображають мозањчн≥сть грунтового покриву, вс≥ види ≥ р≥вн≥ антропогенних навантажень. ѕост≥йними пунктами контролю Ї природн≥ обТЇкти (л≥си, запов≥дники), еталонн≥ об(Їкти високого р≥вн€ с≥льськогосподарського використанн€ грунт≥в (держсортод≥льниц≥, вар≥анти стац≥онарних досл≥д≥в, пол€ господарств, де впроваджено контурно - мел≥оративну систему землеробства), звичайн≥ господарства. ¬раховуючи, що дл€ достов≥рноњ оц≥нки грунт≥в, ≥ особливо прогнозу њх родючост≥, необх≥дна ≥нформац≥€ про кл≥мат, грунтотворн≥ породи, води (поверхнев≥ або в крайньому раз≥ першого горизонту п≥дгрунтових вод), к≥льк≥сть ≥ €к≥сть рослинницькоњ продукц≥њ, перерахован≥ компоненти також включають до об(Їкт≥в мон≥торингу. “акий п≥дх≥д даЇ змогу сум≥щати грунти з ≥ншими елементами середовищ ≥ при аналог≥чн≥й розробц≥ мон≥торингу фауни, флори ≥ людини одержати ц≥л≥сне у€вленн€ про стан б≥осфери.

    —тан грунт≥в достов≥рно д≥агностуЇтьс€ при на€вност≥ такоњ ≥нформац≥њ: зм≥на структури грунтового покриву, трансформац≥њ земельних уг≥дь, оц≥нка темп≥в зм≥ни основних властивостей грунт≥в (гумусу, pH, Їмност≥ вбиранн€, ф≥зичного, водного, пов≥тр€ного ≥ поживного режим≥в, б≥олог≥чноњ активност≥ грунт≥в, забрудненн€); оц≥нка ≥нтенсивност≥ про€ву ероз≥њ, показник≥в мел≥оративного стану (€к≥сть зрошувальних вод, р≥вень ≥ м≥нерал≥зац≥€ п≥дгрунтових вод, засолен≥сть грунт≥в у ц≥лому ≥ зони аерац≥њ; вторинне осолонцюванн€, темпи спрацьовуванн€ осушених торфовищ, трансформац≥€ орган≥чних речовин, вторинне озал≥зненн€ ) ≥ нарешт≥, оц≥нка ефективноњ родючост≥ земель.

    ѕерел≥к польових ≥ лабораторних анал≥тичних роб≥т залежить в≥д м≥н≥мально достатньоњ к≥лькост≥ показник≥в, що грунтовно характеризують вище згадан≥ процеси. ѕер≥одичн≥сть досл≥джень залежить в≥д динам≥ки показник≥в у природних ≥ антропогенних умовах. «агальна к≥льк≥сть показник≥в, що контролюютьс€, дор≥внюЇ 115. ќдин повний тур мон≥торингу триваЇ 5 рок≥в. ƒл€ показник≥в, що характеризують кризов≥ еколог≥чн≥ ситуац≥њ (ероз≥€, забрудненн€, €к≥сть продукц≥њ), повинн≥ передбачатис€ спец≥альн≥ види оперативноњ зв≥тност≥.

    —постереженн€ ведутьс€ наземними заспособами, переважно гостованими методами ≥ дистанц≥йними засобами. ¬≥дпрацюванн€ корел€ц≥йних зв(€зк≥в м≥ж наземними ≥ дистанц≥йними методами зд≥йснюЇтьс€ на спец≥альних пол≥гонах. ” методиц≥ сл≥д передбачити сучасне математичне забезпеченн€, включаючи принципи створенн€ банку даних, автоматизован≥ системи обробки ≥ видач≥ ≥нформац≥њ, способи поточного ≥ довготривалого прогноз≥в.

    ќсновн≥ джерела рад≥ац≥йного забрудненн€. ћетоди визначенн€ рад≥онукл≥д≥в в об'Їктах навколишнього середовища. јвтоматизац≥€ спостережень за рад≥ац≥йними забрудненн€ми ( система У√аммаФ ).

    –ад≥ац≥йний мон≥торинг це ≥нформац≥йно-техн≥чна система спостережень, оц≥нки та прогнозу рад≥ац≥йного стану б≥осфери.

    ќсновними ≥ потенц≥йними джерелами рад≥ац≥йного забрудненн€ в мирний час Ї атомн≥ електростанц≥њ, п≥дприЇмства з виробництва €дерного палива, склади €дерноњ зброњ, п≥дприЇмства по переробц≥ €дерних в≥дход≥в, м≥сц€ захороненн€ в≥дход≥в, тощо.

    «араз в ”крањн≥ працюють 14 енергетичних €дерних реактор≥в. «начна частина енергетичних €дерних реактор≥в –ос≥њ знаходитьс€ в межах можливоњ трансграничноњ д≥њ авар≥йноњ ситуац≥њ. ¬ медецин≥, промисловост≥, наукових закладах використовуютьс€ дек≥лька дес€тк≥в тис€ч рад≥оактивних джерел. ¬еличезна к≥льк≥сть ( близько 800 ѕЅк ) рад≥онукл≥д≥в знаходитьс€ в об'Їкт≥ У”критт€Ф „орнобильськоњ зони в≥дчуженн€.

    Ќезважаючи на велик≥ зусилл€ по п≥двищенню безпеки експлуатац≥њ €дерних реактор≥в та ≥нших €дерних об'Їкт≥в, вс≥ вони Ї джерелами €дерноњ небезпеки ≥ потенц≥йними джерелами рад≥ац≥йного забрудненн€ навколишнього середовища.

    ќсновними забруднюючими факторами при рад≥ац≥йному забрудненн≥ (наприклад, в результат≥ авар≥њ на ј≈—) Ї рад≥оактивне випром≥нюванн€ (в перш≥ години п≥сл€ виникненн€ авар≥йноњ ситуац≥њ) та внутр≥шнЇ опром≥ненн€ в≥д рад≥онукл≥д≥в, що попадають в орган≥зм людини з продуктами харчуванн€ та водою.

    √оловн≥ задач≥ при створенн≥ метод≥в комплексного рад≥ац≥йного мон≥торингу .

    –озробка метод≥в в≥дбору проб пов≥тр€, вим≥рюванн€ питомих активностей та процедур в≥дпов≥дноњ оц≥нки доз.

    2. –озробка метод≥в - спектрометр≥њ та в≥дпов≥дноњ процедури оц≥нки доз.

    3. —тратег≥€ ≥ техн≥ка пробов≥дбору, вим≥рюванн€ питомоњ активност≥ та динам≥чне моделюванн€ оц≥нки оч≥куваноњ колективноњ дози.

    «араз ≥снуЇ велика к≥льк≥сть р≥зноман≥тного обладнанн€ дл€ в≥дбору ≥ вим≥рюванн€ активност≥ проб пов≥тр€. јле поки що немаЇ методики, €ка б задовольн€ла вс≥ вимоги п≥сл€авар≥йного рад≥ац≥йного мон≥торингу. «окрема не ≥снуЇ техн≥ки, €ка б дозвол€ла проводити розд≥льн≥ вим≥рюванн€ р≥зних х≥м≥чних форм рад≥ойоду. ѕотребують суттЇвого удосконаленн€ методики х≥м≥чного в≥докремленн€ та вим≥рюванн€ чистих - та - випром≥нювач≥в у авар≥йних умовах.

    ≤снуЇ широкий спектр обладнанн€ дл€ проведенн€ - спектрометр≥њ, але це обладнанн€ призначено дл€ вим≥рюванн€ природних та довготривалих рад≥онукл≥д≥в. ” випадку короткотерм≥нових оц≥нок потужн≥сть експозиц≥йноњ дози може бути дуже високою ≥ дос€гати 1 м3/год.

    ¬ таких пол€х стандартн≥ герман≥Їв≥ детектори не працюють через висок≥ ≥мпульсн≥ навантаженн€, а спектрометри на баз≥ натр≥йових детектор≥в не мають достатнього енергетичного забезпеченн€, необх≥дного дл€ спектрометр≥њ св≥жих рад≥оактивних опад≥в.

    ƒл€ б≥льшост≥ населенн€ ”крањни, €ке проживаЇ на забруднених територ≥€х, основним джерелом ефективноњ колективноњ дози Ї продукти харчуванн€. Ќаприклад, 70 - 90 % надходжень Cs (137) пов'€зано з вживанн€м молока.

    ƒози довгострокового опром≥ненн€ населенн€ за рахунок Cs-137 та Sr-90 в продуктах харчуванн€ залежать в≥д р≥зноњ х≥м≥чноњ повед≥нки рад≥онукл≥д≥в у грунт≥. ѕ≥сл€ випаданн€ на грунт цез≥й ф≥ксуЇтьс€ в м≥неральних фракц≥€х грунту ≥ стаЇ менш доступним дл€ рослин. ¬важаЇтьс€, що такий процес ф≥ксац≥њ в м≥неральних фракц≥€х грунт≥в завершуЇтьс€ прот€гом перших к≥лькох рок≥в, хоча значна частина Cs-137 залишаЇтьс€ в х≥м≥чних формах, €к≥ ц≥лком доступн≥ дл€ рослин.

    ћетоди рад≥ац≥йного мон≥торингу повинн≥ включати в себе €к оц≥нку стану джерела забрудненн€, так ≥ оц≥нку забрудненн€ навколишнього середовища в близьк≥й зон≥ ( до 5 км ) ≥ дальн≥й зон≥ ( до 100 км ). ѕовинн≥ бути розроблен≥ конкретн≥ часов≥ рамки, формати даних мон≥торингу, процедури њх передач≥ та використанн€ дл€ прогнозу доз опром≥ненн€ ≥ виробленн€ рекомендац≥њ дл€ прийн€тт€ р≥шень.

    ¬ ”крањн≥ в рамках програми техн≥чноњ допомоги ™вропейського —оюзу УTACISФ з 1994 року створюЇтьс€ система рад≥ац≥йного мон≥торингу У√аммаФ. –еал≥зац≥€ першоњ стад≥њ цього проекту передбачаЇ створенн€ мереж≥ трьох пост≥в рад≥оац≥йного мон≥торингу на територ≥€х навколо –≥вненськоњ, «апор≥зькоњ та ≤нчал≥нськоњ ( Ѕ≥лорусь ) ј≈—.

    ќсновними завданн€ми системи √амма Ї :

    - ви€вленн€ значних перевищень р≥вн≥в рад≥ац≥йного фону на п≥дконтрольних територ≥€х;

    - опов≥щенн€ в≥дпов≥дальних ос≥б про так≥ перевищенн€ ≥ забезпеченн€ цих ос≥б ≥нформац≥Їю, необх≥дною дл€ проведенн€ захисних заход≥в.

    —истема √амма-1 на територ≥њ ”крањни включаЇ в себе нац≥ональний центр (≥нформац≥йно-кризовий центр ≤ ÷), розташований в ћ≥некобезпеки ≥ два локальних центри (в м. –≥вне та м. «апор≥жж€). ќкр≥м того, до складу системи вход€ть:

    - 27 пост≥в контролю потужност≥ дози - випром≥нюванн€, встановлених в зон≥ –≥вненськоњ ј≈—;

    - 11 пост≥в контролю потужност≥ дози - випром≥нюванн€, встановлених у зон≥ «апор≥зькоњ ј≈—;

    - 1 пост автоматичного контролю - - активност≥ аерозол≥в, розм≥щений на в≥дстан≥ 5 км в≥д –≥вненськоњ ј≈—;

    - 1 автоматичний пост контролю - активност≥ води на –≥вненськ≥й ј≈—;

    - 2 автоматичн≥ пости метеоконтролю ( на –≥вненськ≥й та «апор≥зьк≥й ј≈— ).

    ≤нформац≥€ про в≥дпов≥дн≥ дози в≥д датчик≥в по рад≥оканалах надходить до локальних центр≥в, а дал≥ по спец≥ально вид≥лених телефонних каналах передаЇтьс€ в нац≥ональний центр. ћ≥н≥стерство з надзвичайних ситуац≥й ”крањни та обласн≥ п≥дрозд≥ли м≥н≥стерства в м. –≥вне та «апор≥жж€ також мають доступ до ≥нформац≥њ системи √амма-1 в режим≥ реального часу ( режим on-line ).

    ¬ 1992 Ц 1997 р.р. на 5-му енергоблоц≥ «апор≥зькоњ ј≈— було реал≥зовано п≥лотний проект системи дистанц≥йного мон≥торингу ј≈—. ћета системи дистанц≥йного мон≥торингу пол€гаЇ в отриманн≥ ≥ передач≥ в ≤ ÷ незалежноњ ≥нформац≥њ про стан ј≈— в реальному масштаб≥ часу. ÷ей проект зд≥йснено в рамках програми сп≥вроб≥тництва з ‘едеральним м≥н≥стерством екобезпеки Ќ≥меччини.

    ¬ 1997 роц≥ н≥мецька сторона поставила комп'ютерне та комутац≥йне обладнанн€, призначене дл€ прийому, обробки та в≥зуал≥зац≥њ параметр≥в у ≤ ÷. ѕроведена ≥нстал€ц≥€ вид≥леного телефонного каналу м≥ж ≤ ÷ та «апор≥зькою ј≈—, по €кому буде зд≥йснюватись автоматична передача даних в ≤ ÷ в реальному масштаб≥ часу.

    ¬ плани ћ≥некобезпеки входить розповсюдженн€ системи дистанц≥йного мон≥торингу на вс≥ ј≈— ”крањни ( при належн≥й п≥дтримц≥ Ќ≥меччини та ™вросоюзу). ™вропейський —оюз в рамках програми TACIS паралельно з системою √амма розробив ≥ впроваджуЇ систему RODOS ( Real Time On-line Decision Support System ) Ш Ївропейська система п≥дтримки прийн€тт€ р≥шень в реальному час≥ по зовн≥ об'Їктному реагуванн≥ при €дерних авар≥€х. ¬ проект≥ RODOS зад≥€н≥ вчен≥ б≥льше 40 ≥нститут≥в крањн ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи, ”крањни, –ос≥њ та Ѕ≥лорус≥.

    ќсновними задачами системи RODOS Ї забезпеченн€ засобами дл€ обробки ≥ управл≥нн€ великими об'Їмами ≥нформац≥њ метеоролог≥чного та рад≥ац≥йного типу, зд≥йсненн€ оц≥нки ≥ прогнозу рад≥ац≥йноњ ситуац≥њ у випадку авар≥њ, а також моделюванн€ використанн€ контрзаход≥в ≥ вар≥ант≥в д≥й при авар≥њ.

    ќц≥нка та уточненн€ рад≥ац≥йноњ обстановки грунт≥в за методикою ”Ќƒ≤—√–).

    ћетодика визначаЇ посл≥довн≥сть отриманн€ первинноњ базовоњ ≥нформац≥њ, €ка необх≥дна дл€ оц≥нки рад≥ац≥йноњ ситуац≥њ на земл€х, зазнавших рад≥оактивного забрудненн€.

    ќбстеженн€ територ≥њ землекористуванн€ складаЇтьс€ з двохетап≥в: перший Ц проведенн€ зйомки, €ка дозвол€Ї точно визначати оптимальн≥ м≥сц€ дл€ пробов≥дбору; другий в≥дб≥р проб грунту в оптимальних м≥сц€х, зйомка зд≥йснюЇтьс€ за допомогою перев≥рених та градуйованих прилад≥в —–ѕ-68-01 на в≥дстан≥ 1 метру в≥д поверхн≥ грунту. «йомц≥ передуЇ зб≥р ≥ ретельний анал≥з вс≥Їњ на€вноњ ≥нформац≥њ по господарству, за результатом €кого визначають наступну стратег≥ю виконанн€ роб≥т по уточненню рад≥ац≥йного становища.

    якщо Ї достеменн≥ в≥домост≥ про щ≥льн≥сть забрудненн€, визначену експрес методом, а також результати спектрометр≥њ, то ц≥лком достатньо провести лише контрольний пробов≥дб≥р, у к≥лькост≥ 3 Ц 4 проб, €кий п≥сл€ обробки та сп≥вставленн€ результат≥в з ран≥ше отриманими даними може бути п≥дставою дл€ проведенн€ або в≥дмовленн€ в≥д подальшоњ роботи по уточненню. ¬ такому випадку, коли на€вна ≥нформац≥€ викликаЇ сумн≥в, уточненн€ рад≥ац≥йноњ обстановки зд≥йснюють в повному обс€з≥. Ќеобх≥дно врахувати також абсолютн≥ значенн€ щ≥льност≥ забрудненн€ с≥льгоспуг≥дь. Ѕ≥льш детально сл≥д обстежувати територ≥њ, де щ≥льн≥сть забрудненн€ перевищуЇ 5  ≥\км2 . —п≥вв≥дношенн€ обс€г≥в роб≥т на щ≥льност≥ менше 5  ≥\км2 ≥ б≥льше 5  ≥\км2 повинно складати 1:2 . —туп≥нь детальност≥ обстеженн€ в кожному господарств≥ визначають спец≥ал≥сти ќѕЌ—’ з використанн€м районних та обласних карт рад≥оактивного забрудненн€.

     артограф≥чною основою дл€ проведенн€ зйомки Ї плани землекористуванн€, виконан≥ за м≥рилом 1:10000 та 1:25000. Ќа планах повинн≥ бути визначен≥ меж≥ пол≥в, с≥ножатей, пасовищ ≥ л≥с≥в, шл€хи сполучень, г≥дрограф≥чна с≥тка, контури населених пункт≥в, позначенн€ пол≥в та с≥возм≥ни, грунти, ≥нша допом≥жна ≥нформац≥€, €ка характеризуЇ кожне конкретне уг≥дд€. “реба також по кожному полю мати ≥нформац≥ю про оброб≥ток грунту п≥сл€ 1986 року. ƒл€ проведенн€ зйомки ц≥лком придатна картограф≥чна основа, €ка використовуЇтьс€ при грунтово Ц агрох≥м≥чному обстеженн≥ с≥льгоспуг≥дь. јле на в≥дм≥ну в≥д останнього, особлив≥сть зйомки пол€гаЇ в тому, що елементарною д≥л€нкою в даному випадку вважаЇтьс€ все поле, на €кому через кожн≥ 200 метр≥в позначено маршрутн≥ ходи. ѕочаток ≥ к≥нець маршруту розм≥щуЇтьс€ не ближче 50 метр≥в в≥д меж≥ пол€. –ухаючись за маршрутом, виконавиць проводить ≥ндикац≥йн≥ вим≥ри за допомогою приладу —–ѕ-68-01. –езультати вим≥рювань реЇструютьс€ таким чином: при незначних зм≥нах показник≥в приладу (не б≥льше 30%) значенн€ гама фону в≥дм≥чають в план≥ по маршрутн≥й л≥н≥њ через кожн≥ 200 м; €кщо при безперервному спостереженн≥ р≥зниц€ м≥ж показниками приладу перевищуЇ 30%, то цей результат ф≥ксуЇтьс€ в план≥ проведенн€ вим≥ру, навколо €кого в рад≥ус≥ 20 Ц 30 метр≥в зд≥йснюють додаткове обстеженн€ з метою визначенн€ розм≥р≥в аномальноњ пл€ми та нанесенн€ њњ на картограф≥чну основу.

    ѕ≥сл€ завершенн€ першого етапу обстеженн€ приступають до виконанн€ другого етапу роб≥т, тобто в≥дбору проб грунту з метою оц≥нки поверхневого рад≥оактивного забрудненн€. ¬ умовах однор≥дного гама фону, коли р≥зниц€ м≥ж окремими показниками вим≥рюванн€ не перевищуЇ 30%, у межах пол€ в≥дбираЇтьс€ одна проба. ќдин зм≥шаний зразок складаЇтьс€ з ≥ндив≥дуальних проб грунту, в≥д≥браних з 2-х чи 3-х пол≥в с≥возм≥ни, €кщо забрудненн€ по площ≥ р≥вном≥рне. ¬ межах конкретного пол€ м≥сц€ пробов≥дбору розташовують по можливост≥ р≥вном≥рно з урахуванн€м м≥кроландшафтних особливостей.

    ѕри на€вност≥ одного або дек≥лькох аномальних пл€м, площа €ких перевищуЇ 10% загальноњ площ≥ пол€, потр≥бно обовТ€зково в≥д≥брати в цих м≥сц€х в≥д≥брати проби. в м≥сц≥ припустимого в≥дбору роб за допомогою прилад≥в ƒ–√-01“, ƒЅ√-06“, »р-02 вим≥рюЇтьс€ потужн≥стю дози на висот≥ 1 метру ≥ 0,03- 0,04 метра над поверхнею грунту. ћ≥сце вважаЇтьс€ придатним дл€ в≥дбору проб, €кщо потужност≥ доз на вказаних висотах в≥др≥зн€ютьс€ в 1,3 рази.

    ќбране м≥сце повинне бути р≥вним, однор≥дним, в≥дкритим. ≤ндив≥дуальн≥ проби грунту в≥дбирають буром в≥домою площ≥ на глибину 20 см. «м≥шаний зразок складаЇтьс€ не менш €к ≥з 5-ти ≥ндив≥дуальних проб загальним об(Їмом 1500- 3000 см3 .

     ожну ≥ндив≥дуальну пробу обовТ€зково зважують ≥ њњ масу кр≥м етикетки, вказують у каталоз≥ (в≥домост≥).

    ƒл€ визначенн€ щ≥льност≥ забрудненн€ територ≥њ плутон≥Їм провод€ть на ц≥льних д≥л€нках стандартним к≥льцем д≥аметром 140 ≥ висотою 50 мм. п≥сл€ в≥дбору кожне к≥льце упаковують так само, €к ≥ проби грунту, в≥д≥бран≥ буром.

    ƒл€ визначенн€ щ≥льност≥ забрудненн€ методикою в 1988 роц≥ було завершене суц≥льне рад≥олог≥чне обстеженн€ вс≥х господарств, розташованих на територ≥њ рад≥оактивного забрудненн€. ѕроте, €к доведено ”крањнським Ќƒ≤ с≥льгоспрадолог≥њ, найб≥льш простим, набагато продуктивн≥шим ≥ досить точним методом суц≥льного рад≥олог≥чного обстеженн€ с≥льгоспуг≥дь та його уточненн€ Ї метод перерахунку даних гама зйомки в щ≥льн≥сть забрудненн€ грунту рарад≥оцез≥Їм через коеф≥ц≥Їнт пропорц≥йност≥ м≥ж ними.

    ƒл€ експериментального визначенн€ коеф≥ц≥Їнту пропорц≥йност≥   на окремих видах с≥льгоспуг≥дь (р≥лл€, с≥ножат≥, пасовища)в типових м≥сц€х за характером грунтового покриву ≥ забрудненн€ нам≥чають пробн≥ д≥л€нки розм≥ром 10(10 метр≥в, з €ких в≥дбирають буром 10 Ц 15 проб на глибину 20 см, а в центр≥ кожн≥ д≥л€нки вим≥рюють значенн€ (-фону приладом —–ѕ-68-01. ¬≥д≥бран≥ грунтов≥ проби висушують, зм≥шують ≥ в кожн≥й з них шл€хом спектрометричного анал≥зу визначають концентрац≥ю рад≥онукл≥ду. ƒл€ перерахунку одержаних результат≥в на кг грунту визначають також його питому масу.

    Ќа основ≥ картограм щ≥льност≥ забрудненн€ вс≥ пол€ необх≥дно розпод≥лити на 3 групи Ц до 5  ≥\км2 , 5 Ц 10 ≥ 10 Ц 15  ≥\км2 . при можливост≥ в межах кожноњ групи пол≥в доц≥льно провести нове землевпор€дкуванн€ територ≥њ з урахуванн€м щ≥льност≥ забрудненн€ грунту та особливостей накопиченн€ рад≥оцез≥ю врожаЇм с≥льськогосподарських культур.

    –езультати рад≥олог≥чного обстеженн€ використовують також з метою попередньоњ оц≥нки (прогнозуванн€) можливостей отриманн€ продукц≥њ рослинництва, м(€са ≥ молока з вм≥стом рад≥онукл≥д≥в, що перевищуЇ можливий припустимий р≥вень.

    ¬исновок

    √лобальне пог≥ршенн€ еколог≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥, в тому числ≥ агроеколог≥чного стану грунтового покриву Ц основного природного компонента, €кий щ≥льно пов(€заний ≥ взаЇмод≥Ї з ≥ншими об(Їктами навколишнього середовища, насамперед з грунтовими водами, рослинн≥стю, атмосферним пов≥тр€м ≥ сильно впливаЇ на њх склад та х≥м≥чну чистот, -вимагаЇ в≥д ƒержагрох≥мслужби негайного переходу в≥д агрох≥м≥чного обстеженн€ грунт≥в до проведенн€ суц≥льного грунтово Ц агрох≥м≥чного мон≥торингу с≥льськогосподарських уг≥дь. ќстанн≥й, €к в≥домо, належить до мон≥торингу еколог≥чного типу ≥ складаЇтьс€ з трьох основних ланок: обстеженн€ грунт≥в (включаючи проведенн€ лабораторних анал≥з≥в) Ц оц≥нки њх еколого Ц агрох≥м≥чного стану - прогнозуванн€ зм≥н в≥дпов≥дних показник≥в та управл≥нн€ грунтовою родюч≥стю.( тобто такою специф≥чною властив≥стю грунт≥в, що €к≥сно в≥др≥зн€Ї њх в≥д вих≥дноњ (материнськоњ) г≥рськоњ породи .1

    Ќа в≥дм≥ну в≥д агрох≥м≥чного обстеженн€ грунт≥в, €ке починаючи з 1965 року пер≥одично по 5 Ц ти р≥чним циклам зд≥йснюЇтьс€ обласними проектно Ц пошуковими станц≥€ми х≥м≥зац≥њ практично в ус≥х господарствах, суц≥льний грунтово Ц агрох≥м≥чний мон≥торинг с≥льгоспуг≥дь п≥д≥ймаЇ цей надзвичайно важливий напр€мок д≥€льност≥ агрох≥м≥чноњ служби на б≥льш високий науково - методичний р≥вень перед ус≥м за рахунок ланки прогнозуванн€ ≥ €кост≥ оц≥нки грунт≥в за комплексом агрох≥м≥чних, агроф≥зичних ≥ токсиколог≥чних показник≥в.

    « огл€ду на це доц≥льно вивчити ≥ використати досв≥д заруб≥жних крањн в галуз≥ орган≥зац≥њ агроландшафту в грунтового мон≥торингу (—Ўј); усуненн€ негативних насл≥дк≥в х≥м≥зац≥њ (япон≥€, Ќ≥дерланди, Ўвец≥€); рад≥оеколог≥чних досл≥джень (япон≥€, Ўвец≥€); маркет≥нгу природоохоронних технолог≥й (Ќ≥меччина, япон≥€); обчислювальноњ техн≥ки дл€ мон≥торингу (—Ўј, Ѕолгар≥€); орган≥зац≥њ €к≥сного водопостачанн€ ≥ контролю €кост≥ продукц≥њ (‘ранц≥€, јвстр≥€); орган≥зац≥њ ≥ доведенн€ до споживач≥в кл≥матичноњ ≥нформац≥њ (‘ранц≥€, ¬еликобритан≥€); еколого-виховноњ роботи (Ќ≥меччина, Ўвейцар≥€).

    ¬икористана л≥тература.

    ћетодика суц≥льного грунтово- агрох≥м≥чного мон≥торингу с≥льськогосподарських уг≥дь ”крањни \\ ќ.ќ.—оз≥нов, Ѕ.—. ѕр≥стера\\  ињв 1994 ст 56, 101.

    –одюч≥сть грунт≥в. ћон≥торинг та управл≥нн€ \\ ¬.¬. ћедведЇв\\  ињв 1992 У”рожайФ ст 3, 153, 232.

    »зраель ё.ј. Ёкологи€ и контороль состо€ни€ природной среды ћ. Ђ√идрометеоиздатї 1984 ст 177.

    јнненков Ѕ. Ќ.В ёдинцев ≈.¬. ќснови сельськохоз€йственной радиологии. ћ. јгропромиздат В 1191 ст .256

    ¬ременные методические рекомендации по контролю загр€знени€ почв (под редакцией —.√. ћалахова) ћ.В 1983 ч.1 В ст. 127.




    »спользовать материалы реферата ќснови картограф≥њ ірунтових ресурс≥в, картограф≥чн≥ основи дл€ картуванн€ грунт≥в, можно только с указанием активной гипперсылки на ваш ресурс, оставте пожалуйста отзыв о реферате:
    ќтзывы ќставить отзыв

    ¬аше им€:
    ќтзыв:
    «ащитный код
    ¬ведите этот защитный код


     
     
     
     
     
     


     
    2007-2014 –азработка сайта - "«нани€ 2006"